Синергетичний вплив 5G на інновації та зростання Інтернету речей
DOI:
https://doi.org/10.32347/st.2024.2.1201Ключові слова:
5G, Інтернет речей (IoT), сегментація мережі, затримка, обчислення на краю мережі, передача даних, масштабованість, телекомунікації, підключення, застосунки IoTАнотація
Передумови: Поява технології 5G революціонізує сферу телекомунікацій, особливо у сприянні розширенню Інтернету речей (IoT). Забезпечуючи вищі швидкості передачі даних, ультранизьку затримку та покращене з’єднання, 5G обіцяє подолати обмеження попередніх мереж у підтримці інфраструктури IoT.
Мета: Це дослідження спрямоване на вивчення ролі 5G у розвитку застосунків IoT, підкреслюючи, як його розширені можливості можуть задовольняти унікальні вимоги різноманітних систем IoT.
Методи: Методологія дослідження включає детальний огляд останніх технологічних досягнень у 5G, зосереджуючись на тому, як певні функції, такі як сегментація мережі (network slicing) та обчислення на краю мережі (edge computing), сприяють розвитку IoT. Статистичний аналіз застосовано до реальних даних для демонстрації ефективності 5G у забезпеченні підключення IoT та покращенні продуктивності застосунків.
Результати: Отримані дані показують, що 5G значно підвищує ефективність впровадження IoT, знижуючи затримку, покращуючи швидкість передачі даних та підтримуючи одночасно велику кількість підключених пристроїв. Це покращення сприяє підвищенню ефективності в різних галузях, включаючи охорону здоров’я, виробництво та транспорт.
Висновок: Інтеграція технології 5G з IoT представляє значний прогрес у забезпеченні підключення, пропонуючи надійні, швидкі та масштабовані рішення. Такий розвиток є критичним для подальшого зростання та вдосконалення екосистем IoT, підкреслюючи необхідність впровадження 5G для досягнення повного потенціалу інновацій у сфері IoT.
Посилання
Naik S., Thippeswamy P., Raghavan A., Rajgopal M., Sujith A. (2024). Efficient network management and security in 5G-enabled Internet of Things using deep learning algorithms.
Nuryanto U. W., Basrowi B., Quraysin I. (2024). Big data and IoT adoption in shaping organizational citizenship behavior: The role of innovation organizational predictor in the chemical manufacturing industry. Inter-national Journal of Data and Network Science.
Zhang P., Yang P., Kumar N., Hsu C. H., Wu S., Zhou F. (2024). RRV-BC: Random Reputation Voting Mechanism and Blockchain Assisted Access Authentication for Industrial Internet of Things. IEEE Transactions on Industrial Informatics, 20(1), 713-722.
Tyokighir S., Mom J., Ukhurebor K., Igwue G. (2024). New developments and trends in 5G technologies: applications and concepts. Bulletin of Electrical Engineering and Informatics, 13, 254-263.
Xia X., Yu C., Wu F., Jiang Z., Zheng S., Tang S. Y., Yao Y., Hong W. (2024). Millimeter-Wave Beam-Tilted Phased Array Antenna for 5G-Enabled IoT Devices. IEEE Internet of Things Journal, 11(1), 1496-1508.
Yeh S.P., Bhattacharya S., Sharma R., Moustafa H. (2024). Deep Learning for Intelligent and Automated Network Slicing in 5G Open RAN (ORAN) Deployment. IEEE Open Journal of the Communications Society, 5, 64-70.
Turchet L., Casari P. (2024). Latency and Reliability Analysis of a 5G-Enabled Internet of Musical Things System. IEEE Internet of Things Journal, 11(1), 1228-1240.
Qasim N. H., Rahim F., Bodnar N. (2024). A comprehensive investigation of an LTE-enabled smart door system using the Arduino UNO. Edelweiss Applied Science and Technology, 8(4), 697-708.
Hu Z., Fang C., Wang Z., Tseng S.M., Dong M. (2024). Many-Objective Optimization-Based Content Popularity Prediction for Cache-Assisted Cloud–Edge–End Collabora-tive IoT Networks. IEEE Internet of Things Journal, 11(1), 1190-1200.
Omar N. J. M., Qasim N. H., Kawad R. T., Kalenychenko R. (2024). The Role of Digitalization in Improving Accountability and Efficiency in Public Services. Revista Investigacion Operacional, 45(2), 203-224.
Jawad A. J. M., Abed A. M., Qasim N. H., AbdelRahman A. A. (2024). Design and Implement a GPS Car Tracker on Google Maps Using Arduino. In Editor (Ed.), Book Design and Implement a GPS Car Tracker on Google Maps Using Arduino, 284-293.
Laboni N. M., Safa S. J., Sharmin S., Razzaque M. A., Rahman M. M., Hassan M. M. (2024). A Hyper Heuristic Algorithm for Efficient Resource Allocation in 5G Mobile Edge Clouds. IEEE Transactions on Mobile Computing, 23(1), 29-41.
Qasim N. H., Jawad A. M. (2024). 5G-enabled UAVs for energy-efficient opportunistic networking. Heliyon, 10(12), e32660.
Salih M. M., Khaleel B. M., Qasim N. H., Ahmed W. S., Kondakova S., Abdullah M. Y. (2024). Capacity, Spectral and Energy Efficiency of OMA and NOMA Systems. In Editor (Ed.), Book Capacity, Spectral and Energy Efficiency of OMA and NOMA Systems, 652-658.
Lan M., Hei Y., Huo M., Li H., Li W. (2024). A New Framework of RIS-Aided User-Centric Cell-Free Massive MIMO System for IoT Networks. IEEE Internet of Things Journal, 11(1), 1110-1121.
Jawad A.-A. M. G., Qasim N. H. (2023). Emerging Technologies and Applications of Wireless Power Transfer. Transport Development, 4(19).
Qasim N. H., Jumaa D. A., Rahim F., Jawad A. M., Khaleefah A. M., Zhyrov G., Ali H. (2024). Simplifying IP multimedia systems by introducing next-generation networks with scalable architectures. Edelweiss Applied Science and Technology, 8(4), 2042-2054.
Qasim N. H., Salman A. J., Salman H. M., AbdelRahman A. A., Kondakova A. (2024). Evaluating NB-IoT within LTE Networks for Enhanced IoT Connectivity. In Editor (Ed.), Book Evaluating NB-IoT within LTE Networks for Enhanced IoT Connectivity, 552-559.
Qasim N., Nataliia L.-C. (2024). The Role of Drones for Evolving Telecommuni-cation and Internet.
Hashim Q. N., Imran A.-H. H., Iryna S., Mahmood J. A. (2023). Modern Ships and the Integration of Drones – a New Era for Marine Communication. Development of Transport, 4(19).
Qasim N., Khlaponin Y., Vlasenko M. (2022). Formalization of the Process of Managing the Transmission of Traffic Flows on a Fragment of the LTE Network. Collection of Scientific Papers of the Military Institute of Taras Shevchenko National University of Kyiv, 75, 88-93.
Abdulameer S. D., Taher N. A., Alatba S. R., Qasim N. H., Dorenskyi O. (2024). Optimization of Underwater Channel Performance through Polar Code-OFDM Models. In Editor (Ed.), Book Optimization of Underwater Channel Performance through Polar Code-OFDM Models, 3-10.
Sieliukov A. V., Khlaponin Y. I., Qasim N. H. (2022). Conceptual model of the mobile communication network. The Workshop on Emerging Technology Trends on the Smart Industry and the Internet of Things «TTSIIT», 20-22.
Hashim N., Mohsim A., Rafeeq R., Pyliavskyi V. (2020). Color correction in image transmission with multimedia path. ARPN Journal of Engineering and Applied Sciences, 15(10), 1183-1188.
Makarenko A., Qasim N.H., Turovsky O., Rudenko N., Polonskyi K., Govorun O. (2023). Reducing the impact of interchannel interference on the efficiency of signal transmission in telecommunication systems of data transmission based on the OFDM signal. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(9), 121.
Rahim F., Bodnar N., Qasim N. H., Jawad A. M., Ahmed O. S. (2023). Integrating Machine Learning in Environmental DNA Metabarcoding for Improved Biodiversity Assessment: A Review and Analysis of Recent Studies.
Mushtaq A.-S., Ihsan A.-A., Qasim N. (2015). 2D-DWT vs. FFT OFDM Systems in fading AWGN channels. Radioelectronics and Communications Systems, 58(5), 228-233.
Nameer Q., Aqeel J., Muthana M. (2023). The Usages of Cybersecurity in Marine Communications. Transport Development, 3(18).
Alnuaemy L.M. (2023). Peculiarities of using neuro-linguistic programming for the rehabilitation of servicemen who were in armed conflicts. Development of Transport Management and Management Methods, 3(84), 40-55.
Ageyev D., Yarkin D., Nameer Q. (2014). Traffic aggregation and EPS network planning problem. In Editor (Ed.), Book Traffic aggregation and EPS network planning problem, 107-108.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Abdulsatar Shaker Salman, Aqeel Mahmoud, Abdulelah Hameed Yaseen, Omar Saad Ahmed, Mohammed Yaseen Abdullah
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор(и) та Редакція згодні на те, що Редакція також матиме право:
- здійснювати необхідне оформлення Твору/Статті за результатами його редакційної обробки;
- визначати самостійно кількість видань, друк додаткових копій і тираж Твору/Статті, кількість копій окремих видань і додаткових тиражів;
- опублікування Твору/Статті в інших виданнях, пов’язаних з діяльністю Редакції
В журналі діє ліцензія CC BY 4.0